Прийняття плану фон дер Ляєн щодо заморожених активів є фундаментальним вибором для європейських еліт, — Рохов

Пропозиція голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн змінити правила прийняття рішень щодо заморожених російських активів, відмовившись від принципу одностайності 27 країн ЄС на користь простої або кваліфікованої більшості, дає короткостроковий виграш, але руйнує фундамент ЄС. Таку думку в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив політтехнолог, керуючий партнер компанії PGR Consulting, група LLC Руслан Рохов, повідомляє НВП КРАКОВ.

Він зазначив, що зараз всередині Євросоюзу йде жорстка боротьба не за те, чи дотримуватися певних законних принципів при вирішенні про використання заморожених активів. Мова йде про політику.

“Це класична політична софістика. Ті, хто дуже хочуть, щось проштовхнути, завжди знайдуть юридичну або процедурну можливість. А ті, хто не хочуть, знайдуть тисячу пояснень, чому це нібито неможливо, незаконно або небезпечно. Тому розмови про “просту більшість” — це не про право, це про політичну волю”, — пояснив спікер.

Тому пропозицію фон дер Ляєн можна назвати не технічним питанням, а фундаментальним вибором для європейських еліт.

“Тут принципово політичні лідери та еліти Європи повинні нарешті для себе прийняти: чи вони реально розуміють, що буде, якщо Україна не отримає належних ресурсів для боротьби з Російською Федерацією? Які наслідки це матиме для країн-членів НАТО та членів Європейського Союзу, насамперед для країн Балтії, для перспектив Польщі? Наступні на черзі — країни Північної Європи, Фінляндія і так далі. Чи готові вони потім витрачати в рази більше грошей, життів і ресурсів, щоб вести боротьбу уже на своїй території, замість того, щоб допомогти зараз?”, — зазначив Рохов.

Водночас у ЄС завжди знайдуться країни, які вважають війну далекою від себе, оскільки вони географічно розташовані на великій відстані від України. Саме тому дуже важлива політична дискусія.

“Коли у тебе величезне об’єднання на весь континент, завжди будуть країни, які щиро вважають, що велика війна з численними жертвами — це десь дуже далеко. Португалія, Іспанія, Мальта, Кіпр, частково навіть Італія — для них це все відбувається на іншому кінці Європи, і прямої загрози вони не відчувають. Вони сприймають ситуацію зовсім не так гостро, як, наприклад, Латвія, Литва, Естонія, Польща чи Фінляндія. І це нормально — географія впливає на сприйняття загрози. Але саме тому зараз триває дуже важлива дискусія всередині ЄС, і це добре. Є ті, хто розуміє реальні ризики, і вони намагаються переконати тих, хто поки що цих ризиків не бачить”, — прокоментував політтехнолог.

І пропозиція голови Єврокомісії — це спроба обійти відсутність консенсусу у ЄС, ігноруючи політичні механізми. Це простіше і швидше розв’язання проблеми фінансування України, проте воно може призвести до розпаду Євросоюзу.

“Те, що зараз просуває Урсула фон дер Ляєн, — це фактично відкрита заява: “Ми розуміємо, що консенсусу досягти неможливо, тому давайте просто змінимо правила”. Це спроба уникнути консенсусу, переписати процедури під поточну більшість. Так, у короткостроковій перспективі так дійсно простіше і швидше. Але виникає велике питання: це розв’язання проблеми чи це початок кінця самої європейської спільноти в її нинішньому вигляді? Бо якщо сьогодні ти починаєш послідовно обмежувати права меншості, то завтра все більше країн будуть ставити собі питання: а чи потрібне нам взагалі таке партнерство, де нас постійно переголосують?”, — пояснив Рохов.

Разом з тим, головне для всіх країн-членів зрозуміти, що ЄС потребує України, і якщо не прийняти рішення про спільну підтримку, то війна прийде в саму Європу.

“Майбутнє Європи без України, очевидно, неможливе. Сьогодні Європа гостро потребує саме України — це живе джерело її безпеки. І якщо європейці зараз не готові розділити з нами тяготи — утримання українського війська, закупівлю боєприпасів, озброєння, техніки, нормальне забезпечення особового складу українських збройних сил, — то без усього цього наступним об’єктом агресії стане вже сама Європа. І тоді воювати доведеться вже на вулицях Вільнюса, Варшави, Гельсінкі чи навіть Берліна. І ціна буде в десятки разів вищою”, — підкреслив експерт.

Читайте також: Європа робить останній ривок для передачі заморожених активів РФ Україні — подробиці (ВІДЕО)

Нагадаємо, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала використовувати 210 млрд євро заморожених російських активів як безвідсотковий “репараційний” кредит Україні. Щоб обійти вето окремих країн і назавжди заблокувати повернення коштів Москві, згідно з цим планом, запропоновано залучити статтю 122 Договору про ЄС, яка дозволяє приймати рішення кваліфікованою більшістю.

Читайте також: Понад 10 млрд доларів заморожених російських активів готова передати Британія Україні, — ЗМІ