“Прорахований ризик”. Експерти про бої під Курськом та цілі ЗСУ

Новина про новий наступ українських військ у Курській області з’явилася 5 січня вранці. Російські воїнкори та z-блогери повідомляли про українські “колонни” і ділилися відео, знятими, мабуть, безпілотниками, на яких видно кілька українських БМП на засніжених полях та дорогах. Дехто згадував про використання західних високоточних ракет. Цю інформацію також перевірити неможливо. Настрій наступного дня був стриманішим: російські ЗМІ виглядають впевненішими, а українська сторона не поспішає повідомляти про успіхи. Схоже, всі чекають, що може статися.

Хід, щоб справити враження на Трампа?

Українська атака не стала повною несподіванкою. Припущення про те, що цей наступ може початися, були вже кілька тижнів тому. Австрійський військовий історик, полковник Маркус Райснер (Markus Reisner), пророкував саме такий сценарій в інтерв’ю DW у середині грудня. “На мій погляд, Україна спробує ще раз показати в інформаційному просторі, що має сенс підтримати її безпосередньо перед вступом Дональда Трампа на посаду президента США”, – каже Райснер. За його словами, саме це ми зараз і спостерігаємо.

Трамп кілька разів заявляв, що хоче якнайшвидше закінчити війну Росії проти України. Під час передвиборчої кампанії він також порушував питання щодо подальшої підтримки України. Очікується, що перші пропозиції з Вашингтона щодо припинення вогню надійдуть після його вступу на посаду 20 січня.

Поки що рано говорити про “фактичний наступ” України під Курськом. “Бо наступ означатиме, що великі з’єднання, види збройних сил будуть проводити наступ по всій території, щоб досягти цілей на оперативному рівні, – каже Райснер. – Що ми бачимо зараз, так це передову контратаку за участю до трьох бригад або їх частин “.

Точна мета все ще не ясна, їх може бути декілька. За словами Райснера, українська армія зазнає все більшого тиску в Курській області і вже втратила близько половини території, яку вона зайняла п’ять місяців тому. Контрольована українською стороною територія площею близько 500 квадратних кілометрів зазнає російських атак з трьох сторін. Нинішній наступ може бути спробою “вирватися з цієї бульбашки”.

Шашанк Джоші, редактор британського журналу The Economist, який спеціалізується на військових питаннях, називає інші можливі причини. “Мета може полягати в тому, щоб поставити російські війська в оборонне становище, щоб завадити їм нарощувати наступальні дії”, – сказав Джоші в інтерв’ю DW. На думку британського експерта, той факт, що нині в Курській області йде “досить значний” російський наступ, ускладнює аналіз.

Іншою метою можуть бути додаткові землі як розмінна монета перед дипломатичними переговорами після інавгурації Трампа. Але це може бути і обманний маневр, щоб завдати удару в іншому місці.

Маркус Райснер дотримується аналогічного погляду і очікує, що все це продовжиться. “Я вважаю, що до 20 січня на нас ще чекають сюрпризи, – каже військовий експерт. – Якщо ви подивіться на північний схід України, то фронт не повністю забезпечений російською стороною. Є деякі райони, які можуть бути використані для подальшого просування, щоб досягти максимального успіху перед можливими переговорами. На підтвердження цього Райснер наводить нещодавні заяви держсекретаря США Ентоні Блінкена. Українські позиції в Курську “важливі”, тому що вони відіграватимуть роль у майбутніх переговорах, сказав Блінкен під час свого візиту до Сеула.

Наскільки ризикованими є бої під Курськом?

Як і у разі наступу на Курськ у серпні, знову постає питання, чи справді Києву варто розміщувати війська на російській території, коли українська армія відступає на сході і втрачає все більше власних земель. Зокрема, важливе у військовому відношенні місто Покровськ, на заході Донецької області, вже кілька місяців знаходиться у центрі бойових дій. Новий наступ української армії може бути ризикованим, але політичні переваги переважують ризики, кажуть експерти.