Кремль ще у 2000-х погрожував Україні війною — дані стенограми розмов Буша і Путіна

На цій першій особистій зустрічі у замку у Брно (Словенія) Володимир Путін та Джордж Буш-молодший висловлюють взаємну повагу та бажання встановити тісні стосунки. Путін розповідає Бушу про свої релігійні переконання та історію свого хреста, який пережив пожежу на його дачі. На короткій зустрічі віч-на-віч вони обговорюють всі найважливіші питання американсько-російських відносин, такі як стратегічна стабільність, договір щодо ПРО, нерозповсюдження, Іран, Північна Корея та розширення НАТО. Буш говорить своєму російському колегі, що вважає Росію частиною Заходу, а не ворогом, але порушує питання про ставлення Путіна до свободи преси та воєнних дій у Чечні.

Путін вважає за краще говорити про необхідність боротьби з тероризмом та загрозами безпеці. Він наполегливий і домінує у розмові, ухиляючись від питання Буша про обмеження преси. Він читає Бушу коротку історичну лекцію про (його інтерпретацію) розпаду Радянського Союзу: «Що ж сталося насправді? Радянська добра воля добровільно змінила світ. І росіяни добровільно відмовилися від тисячі квадратних кілометрів території. Нечувано. Україну, яка століттями була частиною Росії, віддано. Казахстан віддано. Кавказ також. Важко уявити і це зробили партійні боси». Путін порушує питання про членство Росії в НАТО і каже, що Росія почувається «обділеною».

Путін зустрічається з президентом США в Овальному кабінеті на пленарному засіданні, присвяченому головним чином питанням нерозповсюдження та американсько-російському співробітництву з Ірану та Північної Кореї. Розмова демонструє вражаюче близькі позиції щодо Ірану та Північної Кореї, при цьому Путін позиціонує себе як зацікавлений та підтримуючий партнер. Буш каже Путіну: «Нам не потрібно багато релігійних фанатиків із ядерною зброєю», маючи на увазі Іран. Путін докладно розповідає Бушу про розуміння Росією та її побоювання з приводу іранської ядерної програми, а також про причини участі Росії у проекті будівництва реактора у Бушері. Путін запитує Буша, чи США розробляють малопотужну ядерну зброю. Після докладного пояснення Рамсфельдом реальних обговорень такої конструкції Буш каже: Рамсфельд щойно видав усі наші секрети. Путін відповідає, що прочитав це все в інтернеті. Звичайна суперечка, характерна для більшості розмов Путіна та Буша. Переходячи до Північної Кореї, Путін описує свій недавній візит до країни і раптово дає Бушу уявлення про свою колишню прихильність до комуністичної ідеології: «Я був членом Комуністичної партії. Я вірив у ідеї комунізму. Я був готовий за них померти. Це довгий шлях внутрішньої трансформації. Люди обмежені рамками свого замкнутого світу. І багато щирих у своїх переконаннях».

Це остання зустріч Путіна і Буша, що відбулася в резиденції Путіна в Бочаров Ручеє в Сочі на Чорному морі. Тон зустрічі разюче відрізняється від перших розмов, де обидва президенти обіцяли співпрацю з усіх питань і висловлювали відданість міцним особистим відносинам.

Ця зустріч відбулася одразу після саміту НАТО в Бухаресті, де загострилася напруженість через кампанію США на запрошення Грузії та України до НАТО. Путін – гостинний господар, а Буш – ввічливий гість, але суперечок уникнути не вдалося. Проте вражає, як їм вдалося конструктивно обговорити важливі питання. Путін добре пояснив російську думку щодо розміщення систем протиракетної оборони в Польщі та Чехії. Буш вислухав побоювання Росії, але не змінив своєї позиції. Переходячи до розмов у Бухаресті, Путін заявляє про свою рішучу незгоду з членством України та Грузії в НАТО і каже, що Росія покладатиметься на антинатівські сили в Україні та «постійно створюватиме проблеми» в Україні, оскільки стурбована «загрозою розгортання військових баз та нових військових систем поблизу Росії». Дивно, але у відповідь Буш висловлює захоплення здатністю російського президента викласти свою позицію: «Одна з якостей, яку я у вас ціную, це те, що ви не побоялися сказати це НАТО. Це дуже гідне захоплення. Люди уважно слухали та не сумнівалися у вашій позиції. Це був добрий виступ».